Мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.
Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки – тут коріння роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, почувши рідне слово. Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі. Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.
З нагоди свята бібліотекар разом з учнями активу бібліотеки підготували свято для 5-7 класів. На святі звучали вірші, гуморески українських письменників, поетичні перлини про мову від майстрині слова, вчителя української мови та літератури Ольги Фесенко. Пролунали сучасні українські пісні. Також, у дружньому танці кружляли найменші учасники заходу: учні 3-А класу. Вкотре всі переконались, що наша мова найпрекрасніша й наймилозвучніша в світі, говорити українською - це престижно і модно!